22 березня згідно з рішенням Правління Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) від 24 грудня 2013 року відбулася виборна конференція Чернівецької обласної організації УСВА.
Присутні на конференції делегати від усіх районних організацій УСВА, крім двох,  одноголосно обрали головою організації Петра Євсійовича Рацу. До складу правління увійшли 21 чоловик, а також обрано склад ревізійної комісії з трьох осіб.
В роботі конференції взяли участь голова УСВА С. В. Червонописький і заступник голови Ревізійної комісії УСВА О. В. Литвинов.


    Петро Раца народився 16 вересня 1960 року у селі Мамалига Новеселицького району Чернівецької області. Після закінчення Мамалигівської середній школі з 1978 по 1979 рік працював слюсарем тракторної бригади колгоспу ім. С. Кирова.
1979–1981 роки служив в лавах Радянської армії. З лютого по серпень 1980 року виконував інтернаціональний обов’язок у Республіці Афганістан в 783-му окремому розвідувальному батальйону (Кундуз). 3 серпня 1980 року отримав важке поранення,  після чого лікувався у госпіталі №340 міста Ташкента і Ленінградської військової медичної академії.
1981 – 1987 роках навчався в Української сільгосподарської академії в Києві. Після закінчення вишу працював у Чернівецької області на різних посадах. З 1991 рік по 2006 рік працював Мамалигівським сільським головою. З 2006 року займає посаду інспектора відділу «Мамалига».
Петро Євсійович приймає активну участь в ветеранському житті району і області. З 1999 року він  голова  Новоселицької районної організації УСВА.

20.09.2013 38(7582)

 

    Пам'ять людська безсмертна

 

ОСВЯЧЕНО МОЛИТОВНИЙ ПАНТЕОН

 

Аби покоїлися з миром воїни, загиблі в Афганістані.

 

     Днями у храмі Олек­сандра Невського відбулося освячення молитовного пантеону загиблим в Афганістані з усієї Чернівецької об­ласті. Розпочалося дій­ство мітингом пам'яті біля монумента воїнам-афганцям.

     ...Важким відлунням війни звучить дзвін над пам'ятником. Чимало людей зібралося тут, аби віддати шану полеглим. Серед присутніх й чоловіки в уніформах, які прибули з усієї Чернівеччини.

     В урочистостях узяли участь голова райдержадміністрації Юрій Юзва та голова район­ної ради Дмитро Руденко. Ви­ступаючи, вони зазначили, що подвиг зробили ті, хто воював у Афганістані, не зрадивши присязі. Вони виконували на­кази командирів і змогли по­вернутися додому живими. Не можна забувати й тих, хто героїчно загинув у тій далекій і проклятій матерями землі.

     Також виступили заступ­ник голови облдержадміні­страції Віталій Темерівський, керуючий справами облради Микола Борець, обласний військовий комісар Віталій Чурай та голова обласної організації «Українська спілка ветеранів Афганістану» Станіслав Козак.

     Звучить музика військового оркестру, до пам'ятника під­ходять люди з вінками, живи­ми квітами та свічками.

- Це вам, хлопці... Там, на­певне, немає, — вичавив із себе, пересилюючи клубок у горлі, афганець, поклавши пачку цигарок до підніжжя монумента. Поряд з цигарка­ми упали дві сльозини...

     У хвилині мовчання люд затих, а цокіт метронома до­давав тиші моторошності.

     Сформувавшись у колону, воїни-інтернаціоналісти руши­ли до Хотинської фортеці.

     У храмі Олександра Невського священики відпра­вили службу, після чого освятили молитовний пан­теон загиблим в Афганістані воїнам Чернівецької області. Простора церква здалася за­тісною, адже бажаючих по­молитися та поставити свічку за здоров'я живих та упокій померлих воїнів-інтернаціоналістів було чимало.

- Ще ж зовсім юних посилали їх на ту війну, — промовляє    старенька,    кладучи тремтячими руками свічку вівтар.

     Після    закінчення    служби поблизу   церкви   розпочався концерт військового оркестру та  гурту  «Ехо Афгана». Там же відбувся благодійний обід.

 

6.01.2012 №2(7493)

 

 

Пам'ять                    

УРОК МУЖНОСТІ

 

 

     Анадольська загально­освітня школа, Хо­тинська гімназія, а відне­давна і Шилівецька ЗОШ на фасаді мають меморіальні дошки з іменами земляків-афганців, котрі загинули, ви­конуючи «інтернаціональний обов'язок». Тепер юних шилівчан на вході до навчаль­ного закладу зустрічатиме юнак у військовому одно­строї - десантник Віктор Маковійчук. Щоправда, з граніт­ної плити.

     В урочистому відкритті меморіальної дошки узяли участь заступник голови ра­йонної ради Б. Радомський, воїни-афганці Хотинщини, односільчани. Під час загальношкільної лінійки лунало немало теплих слів на адресу В. Маковійчука. Вчителі, котрі його навчали, пригадали, що він був допитливим та ста­ранним учнем.

   Віктор Маковійчук є при­кладом для наслідування, - констатував голова районної організації Спілки ветеранів Афганістану С. Трайчук. - Адже він ніколи не ховався за спинами інших. Узагалі, солдат,

котрий зі зброєю в руках ви­конує наказ своєї Батьківщини, заслуговує на повагу і шану.

     Голова обласної організації Спілки ветеранів Афганіста­ну С. Козак переконаний, що пам'ять про славного земляка житиме доти, поки його згаду­ватимуть друзі, односільчани.

     Після урочистостей воїни-афганці провели урок муж­ності для старшокласників, розповіли їм про жахіття війни. Побажали майбутнім захисни­кам Вітчизни міцного здоров'я і чистого неба над головами.

 

Альберт МІТАСОВ,

м. Хотин.

Вот и стали мы на год взрослей,
           Только память не хочет стареть.
Белый иней, как снег в  сентябре,
            У тебя и меня на виске.
Вот и стали мы на год взрослей,
            Старше тех, кого с нами уж нет,
Старше тех, кто в афганских горах
             Жизнь отдал, выполняя приказ.
Вот и стали мы на год взрослей,
              Сыновья отслужили уже.
Только память да боль, что в душе,
              Не дают нам покоя во сне.
Вот и стали мы на год взрослей,
              Третий тост, как всегда, за друзей!
Горькой водки стакан, черный хлеб –
               Помянем поименно их всех…
Вот и стали мы на год взрослей,
               Собрались за столом без потерь.
Рюмку водки – за вас, пацаны!
               Будем жить, будем жить, «шурави»!

Хотинські вісті

№48 (7487) П'ятниця,

25 листопада 2011 року 

Пам'ять

Обірваний політ

     Минулої п'ятниці у Хотинській гімназії відбулася урочиста лінійка, на якій відкрито меморіаль­ну дошку на честь воїна-афганця, колишнього учня тоді ще середньої школи №4 Дмитра Венгерського.

     Ведучі розповіли присутнім про короткий, але такий змістовний життєвий шлях земляка, про те, як він радів,- що йде служити в армію, та як батьки не хотіли його від­пускати...

     Перед присутніми виступили голова районної спілки воїнів-афганців Сергій Трайчук, ветеран афганської війни Станіслав Козак, який призивався разом із Дмитром, ветеран Великої Вітчизняної війни Володимир Самофалов.

     Звучало багато хороших слів про славного земляка. Ті, хто знав Дми­тра особисто, ділилися спогадами. Підсумовуючи, директор гімназії Лідія Лемешева сказала: «Для нас почесно і важливо, що саме у нашій школі буде меморіальна дошка на честь Дмитра Венгерського».

     Право її відкрити було надано учаснику бойових дій у Афганістані Василю Левку та учениці випускного класу Оксані Юзві. Першою квіти до меморіальної дошки поклала мати Дмитра Зінаїда. За нею - президент учнівського парламенту Владиспав Раєвський та президент дитячої організації «Веселка» Віталій Лузін.

Пам'ять про загиблого воїна вшанували хвилиною мовчання.

Наш кор.

 

Хотинські вісті

№3 25.03.2011

Діти - наше майбутнє

А ЧИ НЕ ПОДБАТИ І НАМ ПРО ТЕХНІЧНУ ТВОРЧІСТЬ?

     Нещодавно група хо­тинських школярів відвідала чернівецький клуб юних техніків «Кварц». Ма­буть важко уявити, що в умовах економічної неста­більності і фінансової кризи може ще діяти щось подібне. Але, попри все, цей клуб юних техніків продовжує активну роботу із залучення молоді до технічної твор­чості. Там працюють авіа-, авто-, судномодельний та фотогуртки.

     Особливим успіхом у підлітків користується авто­модельний гурток. Якраз під час цієї екскурсії у клубі проходили обласні змаган­ня з автомоделізму. Хлопці демонстрували працюючі моделі, зроблені власноруч. Нашим школярам зали­шилося лише із заздрістю дивитись на цікаві і корисні забави їхніх однолітків з об­ласного центру.

     А чернівецьких юних тех­ніків знають не тільки в своєму місті, айв Україні. Серед членів клубу є пере­можці всеукраїнських змагань з різних видів технічної творчості. І це тоді, коли все «тримається», в основному, на ентузіазмі наставників та завдяки спонсорській до­помозі.

Клуб здійснює активну патріотично-виховну роботу. Екскурсія хотинчан крім того співпала з Днем підводника.

   Серед супроводжуючих був наш земляк старший мічман запасу, підводник Олек­сандр Попович. Відбулася зустріч юних техніків також з представниками цієї роман­тичної професії з обласного центру.

     Організували корисну екскурсію відділ освіти райдержадміністрації та район­ний осередок Спілки вете­ранів Афганістану України. Освітян представляв викла­дач ЗОШ №5 І-ІІІ ступенів Альберт Мітасов, а афганців - голова районної органі­зації СВА, депутат районної ради Сергій Трайчук.

Микола ГАВРИЛОВ.

 

 

                           Хотинські Вісті 

№8 (7447)

П‘ятниця, 18 лютого 2011 року

15 лютого - День ушанування учасників бойових дій на території інших держав


ВІДЛУННЯ АФГАНСЬКИХ ГІР

 

     Афганістан закарбував­ся в пам'яті людей, котрі пережили страхіття тих кровопролить, бачили усе на власні очі, втрачали там зем­ляків та побратимів.

-   Щороку цього дня ми збираємося біля пам'ятника загиблим воїнам-афганцям Хотинщини, аби віддати останню шану їхній мужності та відвазі, - розповідає ветеран-афганець Віктор Без-верхній. — Адже вони не шкодували свої життя, аби врятувати життя товаришам.

     Ушанувати пам'ять воїнів-інтернаціоналістів того дня прийшли до пам'ятника, що у місцевому парку, голова райдержадміністрації Юрій Юзва, голова районної ради Дмитро Руденко, представ­ники колективів підприємств та установ райцентру, шко­лярі місцевих навчальних за­кладів, студенти.

- Нині - 22-а річниця ви­ведення військ з Афганістану, а ваша пам'ять досі зберігає спогади про ті жахливі події. Вони озиваються болем утрат бойових побратимів, незаго­єних ран і хвороб, гірких сліз батьків, удів та дітей, — за­значив Юрій Юзва. — Хотинщина ніколи не забуде своїх славних синів, котрі віддали життя в ім'я священної при­сяги на вірність Батьківщині. Ми докладаємо

чимало зусиль, аби ветерани відчули себе шанованими у суспіль­стві людьми, а родини заги­блих були оточені щоденною турботою влади.

— Час непідвладний ви­креслити з нашої пам'яті героїчні подвиги, приклади мужності, вірності військо­вому обов'язку, які проде­монстрували тисячі воїнів-інтернаціоналістів, — сказав Дмитро Руденко. — Ви витри­мали випробування і не зчерствіли душею. Молодь може пишатися вами і бути гідними спадкоємцями військової честі та бойової слави України.

- Інтернаціоналізм - це в першу чергу допомога: як економічна, так і військова. І ми її надавали: будували школи, дороги, будинки.

Ба­гато славних українських си­нів, допомагаючи афгансько­му народу, загинули. А нині, коли спогади про ту війну ще залишаються свіжими, з'являються бажаючі спотво­рити тогочасні реалії. Не по­трібно перекручувати факти та вносити свої інтерпретації того, чого не пережили і не бачили на власні очі, — акцентував голова районної організації Української спілки ветеранів Афганістану Сергій Трайчук. - Сподіваюся, що майбутні покоління взнавати­муть про війну тільки з книг та фільмів. І ніколи не відчу­ють її жахіть.

     Зі словами шани виступи­ли голова міської ветеран­ської організації Володимир Самофалов, начальники від­ділу освіти Олександр Плак­сивий, відділу культури та туризму райдержадміністра­ції Юрій Марко, студент Хо­тинського технікуму ПДАТУ Богдан Танасійчук.

З нагоди чергової річниці виведення радянських військ з Афганістану чимало ветеранів-інтернаціоналістів нагоро­джені почесними грамотами.

     Після хвилини мовчання мітинг завершився покла­данням квітів до пам'ятника. Настоятель міського Свято-Миколаївського храму отець Василь та священик Свято-Покровської церкви отець Роман відслужили поминаль­ну панахиду.

 

Альберт МІТАСОВ,

прес-секретар районної організації Української спіл­ки ветеранів Афганістану.

 

Уж  сколько  лет,  как  мы  ушли  с  Афгана!
Лишь  в  памяти  навек  осталась  та  война.
Утихла  боль  потерь,  седеют  ветераны…
Но  в  снах  тревожных  вновь  приходит  к  нам  она.

И  вот  засады  снятся,  рейды,  охраненье,
Сожжённые  машины  на  дороге,
Подрыв  на  минах  и  колонн  сопровожденье,
Да  в  зной  иль  в  слякоть  частые  тревоги.

Видали  всё.  В  боях  друзей  теряли.
Узнали  голод,  жажду  и  тоску.
К  обстрелам,  страху,  смерти  привыкали,  
Ударам  пуль  по  камню  и  песку.

Судьба  ль,  везенье  или  провиденье,
Что  пули  рядом,  мимо  пролетали?
А  может  мать,  которая  в  моленье
Три  раза  в  день  поклоны  отбивала…

Живые,  мы  при  встречах  вспоминаем,
Кого  нет  с  нами  –  пусть  земля  им  пухом!
И  третий  тост  за  них  мы  поднимаем
И  стоя,  молча,  пьём,  единым  духом.

 

ЕКСКУРСІЯ.

Військова кафедра Подільського

аграрно-технічного університету.

 

     У районній організації Спілки ве­теранів Афганістану та міській організації ветеранів України скла­лася добра традиція - спільно організовувати екскурсії для молоді місцями бойової слави та до час­тин Збройних сил України.

     Ось і нещодавно побували у військовому навчальному закладі, що в м.Кам‘янець-Подільський. Серед екскурсантів - учні допризов­ного віку  загальноосвітніх шкіл м.Хотина. За дорученням командування їх тепло зустрів старший лейтенант Олег Гомілко. Він розповів, що спо­чатку навчальний заклад був військово-інженерним училищем, згодом одержав статус вищого на­вчального закладу. Тепер - це військова кафедра Подільського аграрно-технічного університету.

      Перш за все, гості поклали вінок до стели полеглим у боях випуск­никам цього закладу. Потім завіта­ли до музею.

     З увагою розглядали експозицію бойового шляху інже­нерних військ під час Великої Вітчиз­няної війни. На окремих стендах - портрети керівників, викладачів, оф­іцерів і кращих випускників.

      На чільному місці - світлина генерал-майора Мельницького, колишньо­го начальника училища, який наро­дився у селі Анадоли Хотинського району.

     З цікавістю вдивлялися у фото­знімки випускників учасників бой­ових дій у Афганістані. Керівник екскурсії Серій Трайчук звернув увагу на один з портретів:

- Після смерті в бою цього хлоп­ця, я, тоді випускник Кам'янець-Подільського військового училища, прийняв його взвод. Відважні сол­дати були в цьому підрозділі

Та і сам Сергій Трайчук, не по­ступався їм у мужності і відвазі. За «Афган» у нього орден Червоної Зірки. Пізніше він гідно пройшов бойовий шлях у складі миротвор­чих сил України у багатьох країнах.

Військову службу закінчив у званні підполковника, начальника штабу батальйону. Зараз Сергій Віталійович очолює спілку ветеранів Афганістану.

     Навчання у цьому училищі – то найкращі роки мого життя, - наголосив він.

     Юнаки з цікавістю оглядали на­вчальні і житлові приміщення, по­бутові кімнат.

 Олег Гомілко акцентував увагу присутніх на те, що військова кафедра випускає офіцерів двох напрямків: інженерів для Збройних сил України та Міністерства,

надзвичайних ситуацій.

     В одному з навчальних корпусів військового ліцею, який очолює полковник хотинчанин О. С. Рощук, побачивши «своїх», до нас підбіг ліцеїст з Хотина Іван Савчук.

     Гостей вразили потужні автомобілі та тягачі, машини для про­різування проходів у мінних полях, техніка установки мостів.

     За який час отакі машини можуть можуть спорудити понтонний міст через Дністер? – запитав учасник екскурсії.

     Максимум  - за дві години відповів офіцер.

Останній етап знайомства з військово-інженерним навчальним закладом - полігон з його числен­ними «містечками», де курсанти практично відпрацьовують  теоре­тичні знання, здобуті в аудиторіях.

     Під враженням побаченого і по­чутого поверталися допризовники в Хотин, і, напевно, не один з них замислився над тим, чи не обрати і йому спеціальність військового. Хлопці побачили, що є така професія: захищати Вітчизну.

  • Ты не можешь зайти в режим управления сайтом? Возможно тут ты найдешь решение проблемы!
  • Забыл пароль? Нажми на "Вход" - "Забыл пароль?"

Кстати