ВІДБУВСЯ МІТИНГ-РЕКВІЄМ «АФГАНІСТАН МІЙ БІЛЬ,

МОЯ ПЕКУЧА ПАМ'ЯТЬ»

15.02.2018

Сьогодні, 15 лютого, з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 29-ї річниці виведення військ з Афганістану біля монумента загиблим землякам відбувся мітинг-реквієм «Афганістан мій біль, моя пекуча пам'ять».

Присутніх ветеранів Афганістану привітали: голова районної ради О. Плаксивий,перший заступник голови районної державної адміністрації В. Марцинкевич, міський голова М. Головльов та голова районної організації Української спілки ветеранів Афганістану С. Трайчук.

З нагоди свята керівники вручили учасникам бойових дій на території інших держав Почесні грамоти райдержадміністрації та районної ради.

Учасники заходу схилили голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя та вшанували їх хвилиною мовчання.

По завершенню урочистої частини, керівники районної влади, представники районної організації спілки ветеранів Афганістану та громадськість поклали квіти до пам’ятного знаку.

ВОЇНИ-АФГАНЦІ ВШАНУВАЛИ ПОЛЕГЛИХ ПОБРАТИМІВ

УШАНУВАЛИ ВОЇНІВ-ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТІВ

10 років з дня відкриття памятника (15.05.2016)

15.09.2015

ФРОНТОВЕ БРАТЕРСТВО

Афганістан 1989 року. Вивід обмеженого радянського військового контингенту. Колона повільно долає перевал за перевалом. Сотні одиниць техніки розтягнулися на десятки кілометрів. Зі сторони це видовище нагадує картину, наче велетенський удав рухається горами. Чути тільки натужний рев двигунів.

Один із уралів притиснувся до узбіччя і зупинився. Біля нього одразу заметушилися два військовослужбовці...

- їхали ми із Сергієм Щербатим на Уралі з причепом (штабний кунг із сейфами та документами), і на черговому серпантині у машини заклинило заднє колесо, - пригадує старший прапорщик, колишній командир комендантського взводу Олександр Корольов. - Зупинилися, почали усувати несправність. Допоки поралися - колона «пішла» далі. І ми залишилися самі. За декілька годин вдалося відремонтувати вантажівку. І одразу «по газах» - доганяти своїх, адже за одинокими автівками там ішло неабияке полювання. Дісталося нам тоді. У горах вибухи, на узбіччі горить трава, а у нас - 2 автомати та кілька ящиків гранат. Понервувались добряче. Не хотілося померти за крок до виходу із того пекла. За три години нам вдалося наздогнати полк, і ми без зайвих пригод покинули гори...

За мужність та відвагу, проявлену в тому останньому марш-кидку, наш земляк Сергій Щербатий нагороджений медаллю «За бойові заслуги».

Після виведення військ із Афганістану юнак ще декілька місяців дослужував уже на території тогочасного Союзу.

- Після повернення додому брат не любив розповідати про події тієї війни, - каже сестра нашого земляка Валентина Біла. - Неодноразово батьки намагалися розпитати, що там було і як, і де його поранили. Однак він завжди повторював одну і ту ж фразу: «Та якось воно було...».

Як і всі демобілізовані, повернувся до мирного життя. Працював. Одружився. Виховував дітей. Будував плани на майбутнє. Однак, не так сталося, як гадалося. Пережите на війні не минуло безслідно. Сергій Щербатий помер молодим.

- Після смерті брата ніби щось змінилося в моєму світосприйнятті, - продовжує Валентина Василівна. - Почуття почала відтворювати у віршах. Писала для себе і нікому їх не показувала. І тільки минулого року під час чергової зустрічі із воїнами-інтернаціоналіста-ми дозволила собі зачитати один із віршів про Афганістан.

Із жінкою зв'язався колишній командир Сергія і розповів чимало цікавого про її брата.

— Якби не його командир, ми б так і не довідалися, через що довелося пройти Сергію на тій війні, — пояснює жінка. - Він не любив ворушити спогади. Ніколи не розповідав ні про рейди в гори, ні про обстріли, ні про загибель побратимів, ні про те, за що його нагородили медаллю «За відвагу». А її він отримав за вдало проведену операцію із розблокування міста Хост. Бої за цей населений пункт тривали декілька тижнів. Незважаючи на інтенсивні обстріли супротивника, підрозділу, який очолював наш земляк (командир перед початком військових дій із розблокування потрапив у медсанбат), вдалося розмінувати дорогу та зайняти висоту зліва і праворуч від неї. Грамотне керівництво сержанта С. Щербатого сприяло виконанню бойового завдання, що забезпечило проходження колони з продовольством до цього міста.

Поетеса довідалася ще чимало цікавого про брата від його бойових побратимів і все те вона згодом вилила на папір у віршах.

Нині вона працює над укладанням збірки, приуроченої подіям тієї війни.

Пропонуємо перший її вірш із «афганської добірки»:

Я в сотий раз дивлюсь на твоє фото,

І в сотий раз я ім'я промовляю.

Чому з життя пішов ти так раненько?

Я в сотий раз себе про це питаю.

А ти мовчиш, всміхаєшся легенько,

І те мовчання душу розриває.

Кричу у сні: «Вернися брате!».

Тебе нема... Тебе немає...

І в сотий раз іду до пам'ятника цього,

І у печалі голову схиляю.

Проведу пальцем по

прізвищу твоєму...

Тебе нема... Тебе немає..

Ти не один записани отут.

Усе частіш життя хтось побратимів покидає,

І збільшується список н плиті.

Бо вас нема... Бо вас не має...

Залишились лиш спогаді і друзі.

Які ніколи вас не забува ють,

І чорним виведені пріз вища отут,

Бо вас нема... Бо вас не має...

Стоять у спогадах, схи ливши голови низенько,

І по щоці скупа сльозі збігає...

А прізвища чорніють ні плиті,

А вас нема... А вас немає...

У їхній пам'яті ви залишились назавжди,

І кожен з них обличчя ваші пам 'ятає.

Лиш прізвища чорніють на плиті,

Бо вас нема... Бо вас не - має...

15.02.2016

15.05.2015

15.03.2015 Спорт гартує характер.

Минулої неділі в приміщенні дитячо-юнацької спортивної школи відбувся традиційний щорічний відкритий кубок з футзалу, приурочений пам'яті воїнів-інтернаціоналістів Хотинщини та в рамках відзначення 26-ї річниці виведення військ з Афганістану. Участь у ньому взяли спортсмени Хотинського, Новоселицького, Глибоцького, Сторожинецького, Кіцманського та Кельменецького районів. Заступник голови райдержадміністрації Володимир Марцинкевич та заступник голови районної ради Роман Волосевич побажали учасникам турніру здоров'я та мирного неба над головою. Про роки служби в республіці Афганістан розповіли голова обласної організації Української спілки ветеранів Афганістану Петро Раца та голова районної організації УСВА Сергій Трайчук. Вони також провели паралелі між подіями тих часів і теперішнім конфліктом на сході країни.

- Нерідко саме хороша фізична підготовка дозволяла вижити у тому пеклі, —зазначив Сергій Віталійович. - Гори слабкості не пробачають. Тому, одразу після повернення з Афганістану, ми вирішили донести до юних, що спортом і фізкультурою необхідно займатися. Особливо актуально це нині, коли молодь віддає перевагу сидінню за комп'ютером, а не відвідуванню спортзали. І це у час, коли на нашу землю зазіхнув ворог. Лежачи на дивані, ми його не переможемо - необхідно бути напоготові дати йому відсіч як фізично, так і морально. А характер гартується тільки у спортивних залах та секціях.

Воїни-інтернаціоналісти побажали футболістам здоров'я та подальших успіхів у житті та спорті.

Присутні хвилиною мовчання вшанували світлу пам'ять земляків, які загинули під час бойових дій в Афганістані: Дмитра Венгерського, Григорія Бурденюка, Володимира Яцюка та Віктора Маковійчука. Учасники турніру поклали корзину з квітами до підніжжя монумента загиблим воїнам в Афганістані.

А далі розпочалися справжні спортивні баталії. Пристрасті вирували у кожному матчі. Глядачі побачили красиві комбінації, самовіддану гру воротарів, безліч красенів-голів.

24.10.2014 Зустріч з кандидатом в депутати ВР Бурбак М.Ю.

Бурбак Максим Юрійович народився 13 січня 1976 року в м. Чернівцях. Закінчив юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича (правознавство). Займався комерційною діяльністю. У 2010 році був обраним депутатом Чернівецької обласної ради, де очолював опозиційну фракцію «Фронт змін» та був головою постійної комісії з питань агропромислового комплексу. Очолював регіональну громадську організацію «Перший аграрний кластер». З 2012 року - Народний депутат України. З лютого 2014 року - Міністр інфраструктури України. У березні 2014 р. склав депутатські повноваження. Одружений виховує двух дітей.

Передвиборча програма кандидата

в народні депутати України

■ Сприяння розробці та впровадженню в життя проектів транскордонного співробітництва України та ЄС, спрямованих на розвиток сільських територіальних громад.

■ Створення нових робочих місць на селі через впровадження програми про перше робоче місце. Молодь потрібно заохочувати працювати у рідному краї.

■ Залучення міжнародних інвесторів у розбудову транспортної, енергетичної та фінансово- торговельної інфраструктури Буковинського краю.

■ Розвиток фермерства, малого та середнього бізнесу.Сприяння роботі сортувально-переробних підприємств, сільськогосподарських кооперативів, ініціювання створення яблучної біржі.

■ Сільгоспвиробники повинні отримувати справедливу ціну за вирощену продукцію.

У 204-му окрузі виборці проголосували за теперішнього міністра інфраструктури України Максима Бурбака(“Народний фронт”) — 31,4%. Його політична кар’єра пов’язана з другом дитинства Арсенієм Яценюком. На місцевих виборах 2010 року став депутатом обласної ради від “Фронту змін”. В облраді очолив однойменну фракцію. На парламентських виборах 2012 року став народним народним депутатом від "Батьківщини".

15.02.2014 - 25 річниця з дня виведення військ з Афганістану

Реквієм пам'яті

МІСЦЕ ПОДВИГУ – АФГАНІСТАН

Минулої суботи у районному будинку дітей та учнівської молоді з нагоди 25-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану відбувся реквієм пам'яті.

Присутнім розповіли про страшні події далекої афганської війни, продемонстрували відеокліпи, прочитали вірші на воєнну тематику та нагадали про синів Хотинщини — воїнів-інтернаціоналістів Григорія Бурденюка, Дмитра Венгерського, Віктора Маковійчука, Володимира Яцюка, котрі загинули на тій чужій війні.

Також виступили ветерани-афганці. Вони зазначили, що події, пережиті в Афганістані, для багатьох військових й дотепер залишаються болючими, адже ніколи не зтерти з пам'яті важкі відбитки війни: стрілянину, вибухи, кров, поранення, смерть кращих друзів.

— 25 років минуло з того дня, коли останній солдат радянської армії залишив Афганістан, — зазначив голова райдержад- міністрації Юрій Юзва, до речі, теж учасник війни в Афганістані, — але багатьом ветеранам тієї нікому не потрібної війни й досі не вдається заспокоїти біль від ран, отриманих у жорстоких боях. Тож бажаю інтернаціоналістам міцного здоров'я, щастя, добробуту в сім'ях та мирного неба над головою.

Відбулося урочисте покладання квітів до підніжжя пам'ятника загиблим воїнам-інтернаціоналістам. їх ушанували хвилиною мовчання, а священник відправив панахиду за загиблими.

Після реквієму відбувся поминальний обід.