ВЕНГЕРСЬКИЙ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
                9.10.1961 р.-15.09.1981 р.
     Народився 9 жовтня 1961 року в м. Хотин. Росіянин.
     Після закінчення Хотинської автошколи працював водієм на підприємстві.
     У Збройні Сили був призваний 23.11.1980 року Хотинським РВК.
     В Афганістані з травня 1981 року. Служив у в/ч польова пошта 24785 командиром мотострілецького відділення. Неодноразово брав участь у боях з моджахедами. 15 вересня 1981 року супроводжував автомобільну колону. В районі кишлака Дарваз провінції Баглан на колону напали моджахеди, розгорівся бій. При маневруванні бойова машина піхоти, в якій знаходився Дмитро, підірвалася на фугасі. Загинув увесь екіпаж.
     За мужність та відвагу нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).
Похований у м.Хотині.

 

Ни тучки в небе, хлещет зной.

А бэтээр наш раскаленный

Бежит под черною горой

В тени «зеленки» затаенной.

 

Сижу я с другом на броне,

Речушка горная искрится...

И кажется - известно мне

О том, что через миг случится.

 

Спешу я друга заслонить,
Но бьет в упор волною встречной...
И обрывается, как нить,
Мой сон и бой тот скоротечный.

 

Замерзли розы на снегу
Под красной звездочкой, над Бугом.
Я жив... И значит, на веку
Не оправдаюсь перед другом.

 

                                                                    В. Шинкар

 



 

15.02.2009
15.02.2009

                   МАКОВІЙЧУК ВІКТОР ФЕДОРОВИЧ
                         5.05.1964 р.-23.09.1983 р.
      Народився 5 травня 1964 року в с. Шилівці Хотинського району. Українець.
До військової служби закінчив Чернівецьке ПТУ №6 за професією електрогазозварювальника.
      У Збройні Сили був призваний 21.09.1982 року Хотинським РВК.
       В Афганістані з березня 1983 року. Служив наводчиком-оператором БМП в десантно-штурмовому батальйоні в/ч польова пошта 93992, що дислокувалась у м. Джелалабад. Неодноразово брав участь у бойових операціях. Завжди діяв винахідливо і розсудливо.
       Рядовий Віктор Маковійчук загинув від важких поранень 23 вересня
1983 року, беручи участь у бою з моджахедами в районі Пакистанського кордону.
       За мужність та відвагу нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Похований у с. Шилівці Хотинського району.

 

           ЛЕТІЛИ ЖУРАВЛІ
Над Афганом пропливали журавлі

Шлях - до найріднішої землі.

Пролітали журавлі над Гіндукушем

І мою роз'ятрювали душу.

 

До зір ясних торкаючись крильми,

Летіли від війни і від зими.

І щось мені кричали і кричали,

Неначе за собою вкотре звали.

 

Ще довго-довго клекіт той лунав,

Ще довго я за ними сумував.

А потім з головою я укрився

І білим журавлем собі наснився.

 

Немовби також дужі крила мав

І наче теж злі гори покидав...

Вже не хотів нізащо прокидатись, -

Я білим журавлем хотів зостатись.

 

                                    В. Шинкар

                               

 

15.02.2009
15.02.2009

                            ЯЦЮК ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
                                  4.09.1965 р.-13.05.1984 р.
     Народився 4 вересня 1965 року в с. Анадоли Хотинського району. Українець.
     До служби в армії закінчив автошколу, працював водієм. Відзначався працелюбністю, користувався повагою товаришів.
     У Збройні Сили був призваний 4.09.1983 року Хотинським РВК. В Афганістані з грудня 1983 року. Служив водієм у в/ч польова пошта 93978 під м. Файзабад. Неодноразово брав участь у рейдових операціях, завжди виявляв водійську майстерність.
     13 травня 1984 року рядовий Володимир Яцюк їхав у колоні, яка перевозила пальне. Під містом Чарикар колона була масовано обстріляна з гранатометів і кулеметів. Автомобіль, який вів Володя, вже давно палав, але він не покидав його до тих пір, поки не відвів його подалі на узбіччя, щоб дати можливість маневруванню іншим. Від страшних опіків помер у госпіталі.
     За мужність та відвагу нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Похований в с. Анадоли Хотинського району.

 

Давай за тех, кто не вернулся,

Кто стал частицей тишины,

Кто лёг в горах и не проснулся

От необъявленной войны.

 

Давай, не чокаясь, ребята,

Давайте молча и до дна

За офицера и солдата,

Кого взяла к себе война.

 

Давайте вспомним поимённо

Тех, с кем навеки сроднены,

Кто был частицей батальона,

А стал частицей тишины.

 

Отставить не имеем права,

А только молча и до дна, -

Поскольку общая держава,

Поскольку общая война.

 

                                                            В. Верстаков

 

 

15.02.2009
15.02.2009

                        БУРДЕНЮК ГРИГОРІЙ ГАВРИЛОВИЧ
                                10.06.1966 р.-14.12.1985 р.
     Народився 10 червня 1966 року в с. Данківці Хотинського району. Українець.
     До військової служби закінчив Кіцманський сільгосптехнікум.
     Працював ветеринарним фельдшером у колгоспі. Був надзвичайно
обдарованим фізично, успішно займався багатьма видами спорту, мав спортивні розряди.
     У Збройні Сили був призваний 3.05.1985 року Кіцманським РВК.
     В Афганістані з вересня 1985 року. Служив вогнеметником у десантно-штурмовому батальйоні в/ч польова пошта 83599, що дислокувалася в провінції Парван. 14 грудня 1985 року рядовий Григорій Бурденюк брав участь у бойовій операції в ущелині Кріт, що в Пандшерських горах, де був смертельно поранений. За мужність та відвагу нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).
     Похований в с. Данківці Хотинського району, де його іменем названі вулиця та поле.

        ПУТЬ НА БАМИАН
Я не забуду бой под Калатаком,
Когда мы шли на грозный Бамиан,
Месили павших танковые траки,
И командир наш умирал от ран.

 

Корежилась броня, одежда тлела,
Врывался в люки беспощадный жар.
Косила смерть направо и налево,
Снимая свой кровавый урожай.

 

Кружились над ущельем вертолеты,
Завесой прикрываясь дымовой,
И били с озверевших пулеметов,
Не видя толком: где чужой, - где свой.

 

Пылали скалы, тростники пылали
И слышались стенанья тут и там
По душам, что до срока улетали
К далеким и холодным небесам.

 

                                                                   В. Шинкар

 

 

15.02.2009
15.02.2009
  • Ты не можешь зайти в режим управления сайтом? Возможно тут ты найдешь решение проблемы!
  • Забыл пароль? Нажми на "Вход" - "Забыл пароль?"

Кстати